17. СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ

СКЛАД – це мінімальна вимовна одиниця; частина слова, що складається з 1 чи кількох звуків, один з
них обов’язково є голосним.

го-ло-ва, о-зе-ро, роз-ви-ток, мрі-я

Голосні звуки виконують  роль складотворчих і утворюють вершину складу. Слово має стільки складів,
скільки у ньому голосних.

            В залежності від кількості складів слова УМ поділяються на:

- односкладові:        ніч, день, мав, взяв, тут, два, до

- двоскладові:          до-ля, во-ни, при-йду, во-гонь, де-в’ять, пе-ред

- трискладові:          по-ві-тря, я-кі-сний, чер-во-ний, два-над-цять

- багатоскладові:    за-по-різь-кий, за-без-пе-чи-ти, ді-є-при-кмет-ни-ко-вий


Склади у слові бувають а) відкриті і закриті

Відкритий с. – закінчується голосним звуком.                по-лу-ни-ця, мо-ло-ко

Закритий с. – закінчується приголосним звуком.            зай-чик, пер-стень


б) неприкриті та прикриті:

Неприкритий с. – починається голосним звуком.          о-зе-ро

Прикритий с. – починається приголосним звуком.        Па-риж

Протеза – у слові з’являються приставні звуки:               вулиця, він, Ганна, горіх

Епентеза – у слові з’являються вставні звуки:                   армія, Індія, розм.-побут. радіво,
Ларивон


Не всі склади вимовляються однаково,

в) наголошені та ненаголошені:

Наголошений с. – один, має найбільшу силу звучання.

Ненагогошені с. – всі інші.


СКЛАДОПОДІЛ – це реальна чи потенціональна межа між складами.

В СУМ складоподіл підпорядкований двом тенденціям:

1) продовжує діяти загальнослов’янська тенденція наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює
дію відкритого складу. У зв’язку з тим укр. склади повинні закінчуватися на голосний.

2) СУМ властива тенденція до милозвучності:

- зумовлює усунення груп приг-их у межах 1 складу


Правила складоподілу

1) приг. між 2 голосними переходить до наступного складу:   по-ріг, о-сінь, до-ля

2) нескладотворчі У, І після гол-ого перед приг-им належать до попереднього с.:

вов-на, дов-го, зай-чик, май-ка

3) Р, Л, М, Н після гол-их  перед приг-им переходять до попереднього складу:

мир-ний, гіл-ка, зір-ка, ал-тай-ці


4) між голосними двочленна група приголосних

(крім Р, Л, М, Н)

-         залежить від характеру приг-их і місця наголосу

а) сполучення СТ, СК, СП належить до до наступного складу: мо-ло-до-сті, ве-ре-ску

б) подвоєні приг-і – завжди переходять до наступного: пі-дда-шшя, о-бби-ва-ння

в) інші звукосполучення

– не розпадаються – після ненаголошеного гол-ого:      зе-мля́, ба-штáн, ро-зти-нá-ти

– розпадаються – після наголошеного гол-ого:               бáш-та, рóз-тин


5) тричленні групи приголосних

а) у переднаголошеній позиції

- перший шумний може закривати попередній склад, особливо тоді, коли належить до префікса:
без-при́к-ла-дний, сес-трá і се-стрá


б) у післянаголошеній позиції

- група розподається, якщо кінцевий є шумний:               кі́с-тка, де-ле-гáт-ский

- група не розподається, якщо кінцевий є сонорний:       гó-стрий, нá-стрій, за-тхлий


6) чотирьохчленні групи приголосних

- аналогічно як тричленні

аб-стрá-ктний, рóз-стріл


ДЗ – Визначте у словах склади, склади класифікуйте:

сонце, Оленка, завзятий, весілля, найменше, пристрій, стежка, каштан, Італія, посмішка, Олександр,
перепілка