Суфікси з Е та И



                                                 И


1) И пишемо в суфіксах: -ик, иц(я), -ич, ищ(е), иськ(о), -ин-, -ив- що стоять на кінці іменників:


            братик, ударник, ударниця, родич, Петрович, ручище, страховисько, княгиня.


-ин-:    в іменниках жіночого роду: долина, довжина, чужина, козаччина

            в іменниках чоловічого роду: росіянин, харків’янин

            у присвійних прикметниках posesiva): баба – бабин(а), дочка – доччин(а)


-ив(о):            печиво, мереживо, куриво та ін.

Винятки (výjimky): марево, мрево, рідковживані (zřídka použitelné) маєво (майво), сяєво (сяйво)



2) При творенні нових слів буква И в цих суфіксах зберігається:


           кошик – кошичок, рушник - рушничок, палиця – паличка, машина – машинка і т.д.



                                                 Е


1)      Е пишемо в суфіксах із зменшено-пестливим значенням (zdrobněliny) –ечк-, -еньк- есеньк-:


             стрічка – стрічечка, донька – донечка, рука – рученька, лице – личенько,


               більший – більшенький, чорнявий – чорнявенький, рідний – ріднесенький



2) Пишемо в суфіксах


-ен-:    у дієприкметниках: утворений, зачинений, залишений

            в іменниках середнього роду ІV відміни: зайченя, кошеня, слоненя, рученята

            в іменниках: імена, племена, письмена


 -енн(я) в іменниках середнього роду утворених від дієслів: мислення, оголошення




3) В суфіксах – елезн(ий), -ер(о), -тель:


                 довжелезний, товстелезний; п’ятеро, шестеро; вчитель, вихователь