5 НайважливІшІ писемнІ пам’Ятки За своїм характером розподіляються на три групи: І. написи на пам’ятниках матеріальної культури‚ ІІ. рукописні книги‚ ІІІ. різного роду грамоти. І. До найдавніших належать: 1)Гнєздовський напис на глиняному посуді (1-а чверть Х ст.‚ знайдений у1949 р. поблизу Смоленська; 2)напис на Тмутараканському камені 1068 р. (Ермітаж); 3)напис на чарі Чернігівського князя Володимира Давидовича‚ зроблений до 1151 р.(Ермітаж); 4)написи на стінах Софії Київської, або київські графіті, 5)напис на хресті Єфросинії Полоцької 1161 р та ін. 6)від 1063 р зберігся підпис Анни‚ дочки київського князя Ярослава Мудрого‚ що була дружиною франц.короля Генріха І‚ поставлений на грамоті‚ нап. латинською мовою‚ від імені малолітнього короля Франції Філіпа І (Ана ръина =Anna regіna). ІІ. рукописні книги 1)Остромирове євангеліє 1056-1057 рр. (Санкт-Петербург.‚ Держ. бібл-ка ім.Щедріна = ДБЩ‚ С-П.); 2)Ізборник Святослава 1073 р. (Держ.іст.муз.‚ М. = ДІМ‚М.); 3) Ізборник Святослава 1076 р. (ДБЩ‚ С-П); 4)Архангельске є. 1092 р. (Держ. публ. біб-ка ім. Леніна‚ М. =ДПБЛ‚ М.); 5)Новгородські мінеї 1095-1097 рр. (окремі риси півн. діалектів‚ ДІМ‚М.); 6)13 слів Григорія Богослова‚ ХІ в. (ДБЩ‚ С-П); 7)Синайський патерик, ХІ в. (ДІМ‚М.); 8)Mстиславове є. бл.1117 р.‚ перепис. д/новгор.‚ пізніше київ. кн. Мстислава Володимировича (ДІМ‚М.); 9)Юріївське є. бл.1120 р. ‚ переп.‚ певно в Києві д/Юр’ївського монастиря‚ що біля Новгорода (ДІМ‚М.); 10)Галицьке є. 1114 р‚ писано в Галичі (листи 1-228‚ 229-260 в 12-13 ст.)‚ багато рис‚ що пізніше стали хар-ми д/УМ‚ вид. в 1882 (ДІМ‚М.); 11)Добрилове є. 1164 р. ‚ багато рис‚ властивих давньорус. південним діалектам‚ пізніше хар-х д/УМ (ДПБЛ‚ М.); 12)Пантелеймонове є. ХІІ ст. з походження південноруське (ДБЩ‚ С-П); 13)Типографське є. N7‚ 2-а пол. ХІІ ст.‚ з пох-ня півд-руське‚ його мова відбиває галицько-волинські риси ; 14)Христинопільський‚ або Городиський‚ апостол ХІІ ст.‚ відбиває риси південноволинських діалектів д-р.м.‚ вид. в 1896 р.‚ 8 аркушів - в Києві; 15)Одеське є. ХІІ ст.‚ рукопис в Одеському Держ. історико-археологічному музеї; 16)Успенський зб. к.ХІІ-ХІІІ‚ одна з найважливіших пам’яток д-р. м. (ДІМ‚М.); 17)Виголексинський зб. к.ХІІ- п.ХІІІ‚мова - гал.-волинські риси (ДПБЛ‚ М.); 18)Бучацьке є. ХІІ-ХІІІ‚ з походження південноволинське; 19)Галицьке є. 1266-1301 рр. (рукопис -ДБЩ‚ С-П); 20)Руська правда за списком 1282 р. - найдавн.відомий нам список найвизначнішої юридичної пам’ятки Давньої Русі (ДІМ‚М.); 21) Галицьке ‚ або т.зв. Євсевієве‚ є. 1283 р.‚ відбиває риси південних говорів давньоруської мови (ДПБЛ‚ М.); 22)Повчання Єфрема Сиріна‚ бл. 1288 р. Відбиває риси волинських говорів д-р. м. (ДБЩ‚ С-П); 23)Полікарпове є. 1307 р.‚ риси‚ хар-ні д/мови укр. народності (ДІМ‚М.); 24)Пандекти Антіоха 1307 р.‚ риси‚ хар-ні д/мови укр. народності (Музей укр. мист-ва у Львові); 25)Луцьке є. ХІV ст.‚ риси‚ хар-ні д/мови укр. народності‚ на полях - староукр. приписки ХV ст. (ДПБЛ‚ М.); 26) Лаврентіївський сп. літопису 1377 р. (Повість временних літ=ПВЛ з копіями договорів‚ повчання Володимира Мономаха‚ Суздальський літ.) (ДБЩ‚ С-П); 27)Іпатіївський сп. літ. бл.1425 р. (ПВЛ‚ Київський та Волинський літ.)(Біб-ка АНР) III. Найдавніші датовані д-рус. грамоти належать до XІІ ст.‚ а саме: 1)Грамота Київського великого князя Мстислава Володимировича та його сина Новгородського князя Всеволода‚ дана Новгородському Юр’ївському монастирю близько 1130 р. 2)Вкладка Варлаама Хутинському монастирю‚ що знаходився недалеко від Новгорода‚ дана після 1192 р. Д-рус. грамот від XІІІ ст. збереглося більше. З них важливіші для історії д-рус. мови такі: 1)Договірна грамота Смоленського князя Мстислава Давидовича з Ригою і Готським берегом 1229 2) Договірна грамота Олександра Невського і новгородців з німцями 1262-1263 рр. 3) Договірна грамота Новгорода з князем Ярославом Ярославовичем 1264 р. 4)Полоцька грамота близько 1300 р. та ін. Цінний матеріал для історії д-р.мови містять новгородські берестяні грамоти‚ знайдені‚ починаючи з 1951 р.‚ під час розкопок. Окремі з них належать ще до XІ ст.‚ кілька до XІІ й ще більше - до XІІІ ст. і пізнішого часу. IV. Писемних пам’яток УМ збереглося багато‚ особливо з XVІ- X VІІ. Найголовніші 1)Староукраїнські грамоти XІV- X V ст. -- Важливіші їх видання такі: Розов В. Українські грамоти‚ т.1. К.‚ 1928 / до XІV ст. належать 35 грамот і до першої половини X Vст. - 60/; Пещак М.М. Грамоти XІVст. К.‚ 1974 /85 грамот/; Русанівський В.М. Укр. грамоти X Vст. К.‚ 1965/65 гр. з різних укр. територій. 2)Кам’янець-Струмилівське євангеліє 1411 р. 3)Апостол X Vст. 4)Пересопницьке євангеліє 1556-1561 рр. Є перекладом із ст.-сл. м. на так звану просту укр-ку /ЦНБ імені акад.Вернадського НАНУ/ P.JEVANHELIJE - památka staroukrajinské rukopisné knižní kultuy pol. 16. st. Sestává ze čtyř evangelií, přeložených ze staroslověnštiny do „lidové“ ukrajinštiny. První část byla přeložena v r. 1556, celý text pak v r. 1561 archimandritem Peresopnického monastyru Grigorijem (Volyň). Virtuózní mistrovství úpravy, vytříbené zdobení různobarevnými ornamenty ve stylu italské renesance, profesionálně provedené barevné miniatury čtyř evangelistů, dokonalé písmo - to jsou charakteristiky, díky nimž lze rukopis označit za vynikající dílo ukrajinského renesančního umění 16. st. Na konci 16. st. se Peresopnickoje jevanhelije dostalo k hejtmanu I. Mazepovi, který je předal Perejaslavskému katedrálnímu chrámu. Do r. 1917 se dílo nacházelov Perejaslavském a Poltavském duchovních seminářích, nyní je umístěno v Centrální vědecké knihovně ukrajinské Státní akademie věd. Od r. 1991 je jedním z atributů přítomných složení prezidenstského slibu. 5)Євангеліє Валентина Негалевського 1581 р. 6)Укр. розмовник к. XІVст. /рукопис в Нац. б-ці в Парижі‚ фотокопія - в Ін-ті мов-ва НАНУ/ 7)Адельфотіс. Граматика елліно-словенська‚ 1591 р. 8)Граматика і Словник Лаврентія Зизанія 1596 р. Словник опублікований у 1964 р. Інститутом мовознавства НАНУ в книзі «Лексис Лаврентія Зизанія і Синоніма словенороська» /підготовка до друку В.В.Німчука/ 9)Актова книга Житомирського міського уряду к. XІVст. /упорядник М.К.Бойчук/ 10)Твори І.Вишенського к. XVІст. - поч. XVІІст. /вперше вид. у 1955 р. 11)Пересторога‚ поч. XVІІст./Львівська б-ка АН/ 12)Граматика Мелетія Смотрицького 1619 р. 13)«Палінодія» З.Копистенського‚ бл. 1619-1622 рр.‚ опубл. в 1878 р. 14)Лексикон Словенороський Памви Беринди 1627 р. 15)«Синоніма словенороська» XVІІст. /в кн. Лексис Л.Зиновія 16)Лексикони Є.Славинецького та А.Корецького-Сатановського XVІІст./Ін-т мов-ва/ 17)Граматика словенська І.Ужевича‚ 1643 та 1945 рр. Написана латин. м‚ але приклади в ний - мовою староукр-кою./ Вид.Інститутом мов-ва. Оригінал зберіг.в Нац.б-ці в Парижі‚ рукопис - Фр. 18)Українські інтермедії XVІІ - XVІІІ ст. 19)Ділова і народнорозмовна мова 18 ст. Мат-ли сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної Укр. Багато надзвичайно цікавого матеріалу для історії УМ містять: 1)Актові книги різних міст України (Житомирські‚ Полтавські‚ Луцькі тощо); 2) описи замків (Черкаського‚ Канівського‚ Вінницького‚ Луцьлого та ін.); 3)документи козацьких канцелярій‚ різні грамоти‚ що їх видала Київська комісія для розбору давніх актів‚ 4)літописи XVІІ - XVІІІ ст. (Львівський‚ Самовидця‚ Грабянки‚ С.Величка тощо) s. 294-295‚ 5)твори І.Галятовського‚ Л.Барановича‚ Климентія Зиновія‚ М.Довгалевського‚ Г.Кониського‚ Г.Скововроди‚ І‚Некрашевича‚ 6)«Енеїда» І‚Котляревського/1898/ 7)«Граматика малороссийского наречия» О.П.Павловского /1818/ - s. 110. УМ, Енциклопедія, с. 418-420, +після с.720 /кольорові ілюстрації/