21. ПРИЙМЕННИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ за походженням і структурою ПЕРВИННІ / ПРОСТІ 1) давніші за походженням; 2) здавна – служб. слова; 3) морф-но НЕ членуються; 4) співвідносні з префіксами (за винятком КЪ); 5) успадковані мовою укр. народності; зазначали в ній дальшого розвитку, функціональних і структурних змін відмінок семантика відмінок семантика безъ родовий об’єктні, умовно-часові, кількісні, модальні відношення; заперечення, відсутність без родовий -//- звузили сферу вживання лише конструкції на означення кількісних відношень въ (н) знахідний при дієсловах переміщення = рух усередину (куди?); + часові при дієсловах стану, перебування в певному місці въ(н)→въ→в→ў→у місцевий у родовий просторові, об’єктні відношення + приналежність в/у родов., місц. усі ті значення, які виражались окремо кожним із двох давніх прийменників (процес завершився у мові укр. народності – XVI-XVII) до родовий просторові, часові, кількісні, об’єктні відношення до родов. крім давніх функцій + означення місця, об’єкта, в середину якого спрямована дія, рух за родовий знахідний орудний значення руху; перебування позаду чого-небудь; просторові, часові, причинові, об’єктні відн. за → 1) розширилася сфера вживання (працювати за станком, сидіти за книжкою, кермом) за про 2) тенденція до обмеження, поступаючись перед іншими через арх.: думати за нього (про!); повернутись за два роки (через!) изъ + съ родовий→ рух із середини чогось, час початку дії; изъ+съ→ родовий→ віддалення, початковий пункт руху; →з зі родовий →причинне значення орудний→ сукупність предметів, діючих осіб, стосунки об’єкта, знаряддя, різні обставини зо знахідний →кількісні відношення (приблизна кількість чогось) із орудний →=д-р. м. на знахідний місцевий локальна дія, стан, місцеперебування «наверху»; динамічна дія, рух на поверхні, його напрямок «нагору» на 1) чимало конструкцій звузили сферу вживання і замінилися іншими; відсутні: об’єкт, проти якого здійснювалася дія; значення кількості, міри 2) розвинулись нові: гарний на вроду; щирий на вдяку; хворий на грип о (об) знахідний просторові, часові, об’єктні відношення О (ОБ) знах., місц. 1) вживається рідко, поступився іншим конструкціям 2) конструкції з о – в південно-зах. говорах; 3) в літ. м. лише в сполученні з місц. в.: о першій годині + із знах. в. на означення предмета, з яким стикається інший: вдарити об землю місцевий місце, час, причина дії + різні об’єктні, кількісні відношення отъ родовий вираження просторових відношень; часові; віддалення, відокремлення, час початку дії, межі протікання її, причина, дійова особа отъ→од→від ВІД/ОД 1) конструкції, що вказували на виділення, вилучення→ конструкціями з прийменником з (зі) 2) не вжив-ся і пасивні конструкції на означення дійової особи→замінились орудним безприймен. або активним зворотом ВТОРИННІ / ПОХІДНІ âúíý ðàçâý ñêâîçý вийшли з ужитку просторові відношення áëèçú, âúíý, êðîìý, ìåæþ, ìèìî, îêðóãú, ñêâîçý Склад похідних прийменників в УМ постійно поповнюється новими одиницями, утвореними: 1) способом лексикалізації синтаксичних сполук: посередині, внаслідок 2) способом складання двох самостійних прийм-в: з-над, з-перед, з-під, з-понад, попід, посеред, поміж, проміж 3) найчастіше першим компонентом складених прийм-в виступають первинні прийм-ки ПО і З (ЗІ); зрідка – НА, ПРО: напроти, проміж êðîìý ìåæþ з утратою кінцевих голосних утворилися закриті склади, в яких етимологічні о, е змінилися на і: крім, між (межи) причинові ðàäè, äýëя, äýëüì äýëÿ з XIV-XVI – не тільки після імен, а й перед ними часові ïðýæå (ïåðåæå) áëèçú îêðуãú âúìýñòî змінився структурно-морфемний склад близько, навкруги, замість äýëя (äýëüìà), ðàäè вжив-ся постпозитивно ïðîòèâу ìèìî з родовим відмінком давальний в. знахідний в.