П Р И С Л І В Н И К   в системі УМ

визначення

Невідмінювана повнозначна ЧМ, яка об’єднує в своєму складі клас слів з загальним категоріальним
значенням непроцесуальної ознаки дії або стану, іншої непроцесуальної ознаки або предмета.

приклад

швидко писати, злітати вгору, занадто голосно розмовляти, голосно розмовляти, опинитися внизу, дуже
цікаве оповідання, міцно спати, надзвичайно швидко читати, читання вголос, місто вночі

функція у реченні

1) обставина: Затремтіло зразу сонце (як?). Раптом (коли?) ззаду (звідки?) я почув голос. З глибин
віків і гордо й величаво (як?) встає легендами овіяне ім’я.

2) присудок (частина) у структурі двоскладного речення:

                                                                                    Сонце високо,
косарі далеко.

3) предикатив односкладного речення:

                                        Було нам важко і було нам зле. І західно, і східно.

властивості

1) не змінюються

2) мають властиві їм

словотворні суфікси –о, –е:

гарно, тепло, добре, важче.

3) співвідносний з:

а) іменниками: вдень, додому, кругом;

б) прикметниками: важко, по-дружньому;

в) числівниками: вдруге, втретє;

г) займенниками: по-твоєму;

ґ) дієсловами: стоячи, лежачи.

ступені порівняння

співвідносні з якісними прикметниками, мають форми вищого і найвищого ступеня порівняння (суфікси
–ш/–іш, префікси най-, якнай-, щонай-):

                                                                                  дешево – дешевше,
найдешевше

! далі (далеко), мерщій (*мерско – швидше, скоріше)

неморфологізовані форми: важкувато, частенько

редупліковані форми: далеко-далеко, міцно-міцно

                                        значеннєві розряди

                                 залежно від номінативної природи

                                           займенникові

1

питально-відносні: де, куди, коли, звідки, чому, як, поки, доки

2

вказівні: там, тут, сюди, туди, тоді, так (отак)

3

означальні: завжди, всюди, інколи, по-всякому, по-іншому

4

заперечні: ніде, ніколи, нікуди, ніяк, нізвідки, нізащо

5

неозначені: десь, де-небудь, колись, коли-небудь, кудись, куди-небудь,

                    чомусь, казна-звідки, хтозна-де

6

особові: по-моєму, по-втоєму, по-нашому, по-вашому, по-наськи

7

зворотний: по-своєму

                                      за лексичним значенням

                                            означальні

1

якісно-означальні (як?): голосно, тихо, дбайливо, ніжно, привітно

2

міри або ступеня (якою мірою? скільки? у скільки разів?):

     дуже, ледве, надзвичайно, виключно, трохи, дотла, вволю, вщерть, вщент, досхочу

3

способу дії (як? яким чином?):

                     похапцем, жартома, верхи, босоніж, повагом, жужмом, навшпиньки

4

порівняльно-уподібнювальні (як?):

              соколом, ластівкою, стрілою, по-новому, по-батьківському, по-осінньому

                                            обставинні


1


місця: близько, вгорі, далеко, поряд, де, тут, там, вбік

2

часу: тепер, тоді, вночі, навесні, щоденно, щосереди, здавна, доти

3

причини: згарячу, спересердя, спросоння, здуру, зопалу, ненароком

4

мети: напоказ, навіщо, нащо, наперекір, навмисно(-е)

                                      предикативні (модальні)

немає усталеного погляду на частиномовний статус слів, що позначають:

а) стан навколишнього середовища:

                                    ставало вогко й холодно/ тепло, м’яко, шовково

б) фізичного стану живих істот: так мені зробилося жалко і досадно/ боляче

в) модальної оцінки з погляду необхідності: треба, потрібно, необхідно, певно

г) оцінки якого-небудь стану з морально-етичного погляду/ доцільності-недоцільності: гріх, жаль,
біда, сором