Прислівник Розряди прислівників за значенням Питання Приклади Означальні прислівники 1) якісно-означальні прислівники: називають ознаку, що характеризує більший чи менший якісний прояв дії (або стану) Примітка: творяться від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е. Як правило, -е приєднується до основ з кінцевим шиплячим, а -о – у решті випадків: гаряче, хороше, але весело, дружно як? швидко, високо, красиво, розумно, погано, гарно, сумлінно, сумно, весело 2) кількісно-означальні прислівники: називають ознаку, що характеризує міру або ступінь вияву іншої ознаки (рідше дії) скільки? наскільки? якою мірою? тричі, удвічі, трохи, дуже, надзвичайно, занадто, ледве-ледве, вкрай 3) прислівники способу дії: називають ознаку, що характеризує спосіб дії як? яким способом? раптом, гуртом, вголос, поволі, по-нашому, по-козацьки Обставинні прислівники 1) прислівники місця: називають ознаку, що характеризує місце дії (або стану) чи напрямок дії де? куди? звідки? навколо, поруч, знизу, тут, вліво, туди, лугом, звідти 2) прислівники часу: називають ознаку, що характеризує час перебігу дії (або стану) чи її тривалість коли? відколи? доки? тепер, вчора, вдень, здавна, завжди, понині, доти, довіку 3) прислівники причин: називають ознаку, що характеризує причину або зумовленість дії (чи стану) чому? через що? з якої причини? спересердя, згарячу, ненароком, мимоволі, здуру 4) прислівники мети: називають ознаку, що характеризує мету дії для чого? навіщо? з якою метою? наперекір, навмисне, напоказ, на зло Творення вищого та найвищого ступеня порівняння Форми вищого ступеня порівняння творяться від основ якісно-означальних прислівників за допомогою суфіксів -ш-, -іш-, при цьому суфікси -к-, -ок-, -ек- (якщо вони є) випадають Примітка: 1. Деякі прислівники утворюють форму вищого ступеня від іншої основи: добре → краще, погано → гірше. 2. При творенні форми вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- відбуваються такі ж зміни приголосних, як і при творенні форм вищого ступеня прикметників: дорого → дорожче, близько → ближче, важко → важче, високо → вище швидко → швидше, далеко → дальше, широко → ширше, голосно → голосніше, старанно → старанніше, рішуче → рішучіше Для підсилення значення прислівників вищого ступеня можуть вживатися слова ще, трохи, значно, куди, багато, набагато ще швидше, трохи краще, значно більше, набагато голосніше Форми найвищого ступеня порівняння творяться від форм вищого ступеня за допомогою префікса най- швидше → найшвидше, краще → найкраще Для підсилення значення прислівників найвищого ступеня можуть вживатися префікси як- і що- якнайшвидше, щонайкраще Творення прислівників Від прикметників прислівники творяться 1) суфіксальним способом за допомогою суфіксів -о, -е дбайливий → дбайливо, гарячий → гаряче 2) префіксально-суфіксальним способом від прикмет-ників на -ський за допомогою суфікса -ому разом з префіксом по- (паралельні форми із суфіксом -и) батьківський → по-батьківському (по-батьківськи), французький → по-французькому (по-французьки) 3) префіксально-суфіксальним способом від інших прикметників за допомогою різних префіксів та су-фіксів правий → вправо, чистий → начисто, останній → востаннє, молодий → замолоду Від іменників прислівники творяться 1) злиттям форм непрямих відмінків іменників з приймен-никами або часткою що (лексико-син-таксичний спосіб) додому, зверху, вночі, впоперек, надворі, безвісти, надвечір, щоранку 2) переходом у прислівник форм орудного відмінка однини іменника (морфолого-синтаксичний спосіб) бігом, миттю, галопом, слідом, ранком, кругом Від числівників прислівники творяться 1) префіксальним способом за допомогою префіксів у- (в-), на-, по- вдвоє, втретє, вчотирьох, надвоє, по-перше 2) суфіксальним способом за допомогою суфікса -чі творяться тільки двічі і тричі 3) префіксально-суфіксальним способом твориться тільки прислівник заодно Від займенника прислівники творяться 1) префіксально-суфіксальним способом за допомогою суфіксів -ому, -єму разом з префіксом по- по-нашому, по-моєму, по-своєму 2) злиттям займенника з прийменником (лексико-синтаксичний спосіб) нащо, зовсім, потім, внічию 3) переходом у прислівник форм займенника (морфолого-синтаксичний спосіб) дещо, ніскільки, чогось, чомусь, багато, чимало Від дієслова прислівники творяться 1) префіксальним способом від дієслівної основи без суфіксів потай, всупереч, наперекір 2) суфіксальним способом за допомогою суфіксів -ки, -ма (-ома) потайки, пішки, навпочіпки, сидьма, ридма, жартома 3) переходом у прислівник форм дієслова (морфолого-синтаксичний спосіб) сидячи, стоячи, лежачи, нехотячи, загодя Творення складних прислівників 1) основоскладання (основи двох іменників, прикметника та іменника, займенника і іменника) силоміць, босоніж, ліворуч, самотужки 2) словоскладання (прислівники творяться повторенням того самого слова або слова, близького (чи протилежного) за значенням) ледь-ледь, ось-ось, тишком-нишком, часто-густо, більш-менш 3) злиття словосполучень в одне слово (лексико-синтаксичний спосіб) мимоволі, запанібрата, горілиць, утридорога Правопис прислівників Разом пишуться прислівники 1) утворені злиттям прийменників з іменниками Примітка: ці прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником, які пишуться окремо. Іменник завжди називає конкретний предмет і перед ним можна поставити одначення: на дворі – на моєму дворі. Прислівник лише абстрактно вказує на місце, час тощо: надворі (не у приміщенні) на сміх → насміх, з гори → згори, з середини → зсередини 2) утворені від прикметника префіксально-суфіксальним способом, крім префікса по- з суфіксом -ому, -и (історично – злиття прийменника з давніми формами прикметника) змолоду, вправо, згарячу, насухо 3) утворені префіксальним способом від іншого прислівника назавжди, позавчора 4) утворені префіксальним способом від числівника Примітка: ці прислівники треба відрізняти від ознозвучних сполучень прийменника з числівником, які пишуться окремо: в перше (в яке?) вікно, у трьох (у скількох?) класах вперше, утрьох 5) першою частиною яких є префікс що, але у постпозиції частка що пишеться окремо щодня, щомісяця, але поки що 6) утворені основоскладанням та злиттям словосполучень в одне слово (лексико-синтаксичний спосіб) силоміць, ліворуч, горілиць Окремо пишуться прислівники 1) утворені сполученням іменника з прийменником, частини яких зберігають відносну самостійність значення Примітка: розрізнення таких прислівників і співзвучних сполучень прийменників з іменниками відбувається за критерієм конкретність / абстрактність: під боком (під моїм боком); під боком (поряд) на щастя, з розгону 2) утворені від форм повнозначного прикметника чоловічого (середнього) роду з прийменником в цілому, в основному 3) прислівникові сполучення, утворені сполученням двох повнозначних слів (з прийменником і без нього) збоку на бік, кінець кінцем Через дефіс пишуться прислівники 1) утворені префіксально-суфіксальним способом від прикметників (за допомогою префікса по- та суфіксів -ому, -и), займенників (за допомогою префікса по- та суфіксів -ому, -єму), а також префіксальним способом від числівників (за допомогою префікса по-) Винятки: по одному, по двоє тощо по-київському, по-українськи, по-нашому, по-своєму, по-перше Примітка: прислівники з префіксом по- треба відрізняти від співзвучних прикметників, числівників, займенників з прийменником по. Прикметники, числівники, займенники, на відміну від прислівників, залежать від іменника і відмінюються говорити по-казахському – їхати по казахському степу 2) утворені словоскладанням (тут – повторенням однакових, синонімічних чи антонімічних слів) Виняток: рік у рік видимо-невидимо, віч-на-віч, хоч-не-хоч 3) після префіксів будь-, казна-, хтозна- та перед суфіксами -небудь, -таки, -то, -от будь-як, хтозна-коли, якось-то