СуфІкс (від лат. «прикріплений) /наросток 1) Словотворчі (переважна більшість) і 2)формотворчі; 1) ліс - лісовий - лісник - лісничиха; вода - водний - водяний; захищати‚ сушити‚ стилізувати; 2а) інфінітивні суф. -ти‚ -ть (з огляду на те‚ що ці С. не беруть участі у творенні похідних від дієслова слів‚ дехто називає їх флексіями); 2б) суф. минулого часу дієслів -в -л-: говорив‚ говорила. 2в) іменникові суф. -ер-‚ -ят-‚ -ен- та ін‚ які з’являються у певних формах числа і відмінка: мати- матері‚ матір‚ теля- телята‚ ім’я- імені‚ імена. 2г) суф.‚ за допомогою яких утворюються дієприкметникові форми‚ дієприслівники‚ ступені порівняння прикметників і прислівників: жив-юч-ий‚ працю-юч-ий‚ зробл-ен-ий‚ би-т-ий‚ розчин-ен-ий; працю- ючи‚ написа-вши; стар-іш-ий‚ шир-ш-ий; дов-ше‚ тверд-іше і под. С.‚ на відміну від П.‚ є виразниками і граматичних властивостей слова‚ вони м. визначати приналежність слова до певної ЧМ: пошт-ар - пошт-ов-ий; за їх участю м. змінюватися рід іменника: слухач-слухачка‚ студент-студентка. Як правило‚ С. закріпляються за певними ЧМ‚ розрізняють С. іменникові‚ прикметникові‚ дієслівні та ін. У слові м. б. кілька С‚ кожен з яких змінює значення сегмента слова‚ до якого приєднується: учити - учитель - учительський. С. відрізняються розмаїтістю та кількісним складом. 1) За будовою: а)відкриті (у дієсловах і прислівниках : -ова-‚ -ува-: буд-ува-ти‚ переховувати‚ весело‚ тихо) б) закриті ( в іменниках здебільшого закриті - трактор-ист‚ м’яс-ник‚ літ-ак‚ виклад-ач). Розрізняють прості (-н-ій - літній‚ -ець - борець)‚ та похідні (-льник - світильник). 2)За походженням: а)власне укр-кі (переважна більшість) та б)запозичені (-ад ® лимонад‚ -азм ® ентузіазм‚ -едія ® комедія‚ -ант ® дипломант‚ -ізм ®трагізм‚ ура ® брошура‚ -ист ® марксист‚ - іст ® комуніст. Доля засвоєних іншомовних С різна: 1)одні зберігають іншомовний колорит і вживаються лише з іншомовними коренями: дипломант‚ ентузіазм; 2)інші активно вживаються‚ вони сполучаються з власне укр. коренями: комуніст‚ марксист‚ пушкініст‚ русист‚ україніст.