Закінчення /флексія‚ флексійна морфема‚  лат.flexio «згинання‚ перехід»/ - змінна морфема‚    яка
додається до основи слова‚виражає його ГЗ  і  синтаксичні  відношення між словами у
словосполученні  та реченні.  Вперше  термін закінчення в укр.мов-ві  вжив Я.Головацький/1849/,
флексія - П.Залозний/1906/.

Закінчення мають лише змінні слова- лексеми‚ які мають форми словозміни.

Флексія - .........? обов’язкова лексема‚    її   не  мають ........? змінні слова:
         кругом‚ весною‚ співаючи‚ депо‚ таксі‚ тут‚ над‚ під.

 З-ня має матер-не вираження‚ але  є багато словоформ з   ...........    флексією:

1)імен-ки 2 відм.чол.р. /неістоти/ - .........відм.?‚. ... число?: стіл‚ ліс‚ пароплав;

2) імен-ки 2 відм.чол.р. /істоти/ - ......... відм.?‚ ...... число?:   книголюб‚ учень;

3) імен-ки 1 в. ж.р. ...........відм?.‚.....число?: !дівчат; вправ‚ доріг‚ надій‚ спроб;

4)імен-ки 3 в. ж.р. .............відм?.‚.......число?:          мідь‚ ніч‚ тінь‚ сіль;

5) імен-ки сер.р. 4 в. .............відм?.‚.......число?: імен‚ курчат‚ лошат;

6) імен-ки сер.р.  ?  в.   на -а/-я/ у....відм?.‚.......число?:   закінчень‚ завдань;

7)дієслова мин. часу в чолов. р. ............число? :  пис...‚ ходи.‚ чита...

8) дієслова наказового способу в ... особі  .....число?: кинь‚ ріж‚ сядь‚ стань; та ін.

 З-ня         ....?   входить  до складу основи‚ воно   ....? доповнює‚   .....? уточнює ЛЗ
основи.      !! Іноді бере участь у словотворенні‚ тобто поєднує в собі рел................ та
дер............... значення: кум -  ........ ‚ Валентин -  ............... ‚   Степанов -
.............  .                                                                    !! -А = не лише
наз.в.одн.‚ а й те‚ що суф. -к- у  лікарка.

З-ня  - від 0 до 3-х звуків:  стіл‚ стола‚ столом‚ столами. В УМ близько 100 флекс.
морфем.              Інтерфікси      - сполучні словотворчі афікси‚ що з’єднують кореневі морфеми
чи твірні основи у складних словах. Найпоширеніші в УМ:о‚ е‚ є‚ и‚ і- пароплав‚  лісостеп‚
землемір‚  життєпис‚  дозиметр‚  трагікомедія. У складних словах‚  де 1-им компонентом є числівник
або займенник-  як інтерфікси м. б. форманти –а-,-о-‚ -ох- ‚-и-:   двоповерховий‚
кількадобовий,всесвітній,стадвадцятип’ятикілометровий, трьохактний‚
шестикілометровий.                                             Kонфікс:/лат.confixum«разом узяте»/
або циркумфікс/ лат.«навколо прикріплений»‚ своєрідна рамкова конструкція: со---ник‚ по -  ому‚ в
-- ся (сокурсник‚ по -новому‚ по-старому‚ вчитатися‚
влюбитися‚вдивлятися.
                 Постфікс – засіб творення зворотних дієслів: мити-митися(одягти, лити,
вити).

Уніфікси  -          одиничні сегменти‚ які вичленовуються із складу тільки одного слова‚ Вони
усвідомлюються як значущі одиниці саме в цих словах‚ у сполученні саме з цим коренем: почт - амт‚
 пас-тух‚    рай-дуга . Інколи між            уніфіксами та суфіксами важко провести межу:
уніфікс  - дром /  іподром‚ аеродром/‚ який після появи  слів   ракетодром‚ космодром‚ вододром
перетворився у «повноправний» суфікс.

АФІКСОЇДИ: - словотвірні частини слів‚ які займають  проміжне місце між кореневими і афіксальними
 морфемами. Виступають у ролі афіксів‚ але не поривають зв’язків з однокореневими
словами.
                                     Розрізнюють : а)суфіксоїди  (-вар-‚ вод‚ -воз‚ -коп‚ -лам‚
-лов‚ -мір‚  -мет-‚      -різ‚  -роб‚ -хід:  електровод‚ сталевар‚ тепловоз‚ землекоп‚ криголам‚
птахолов‚ землемір‚ кулемет‚ водоріз‚ хлібороб‚ теплохід) та  б)префіксоїди (укр. все- ‚ напів-‚
першо- ‚ пів- : вседозволеність‚  всесвіт‚  першодрук‚ піввагон‚
напівсвідомість,
     іншомовного походження аван-,авіа-,авто-, агро-, аеро, бі-, біо-, ендо-, ізо-, інтра-, мікро-,
макро-, міні-, нео- пан-, полі-:аванзал, автобаза, мікроавтобус, ізоглоса, біохімія.