Прикметник Завдання та вправи для самоконтролю 1. Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники. Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев'яний голос, дерев'яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам'яна стіна, кам'яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух. 2. Випишіть спочатку прикметники м'якої групи, а потім — твердої. Безробітний, верхній, весняний, модний, новий, дружній, телячий, Сергіїв, зелен, майбутній, присутній, ладен, глухий, житній, освітній, вчорашній, справжній, ранній, повен, домашній, доччин, обідній, Маріїн, сизий, сьогоднішній, тутешній, дідів, зовнішній, рідний, останній, завтрашній, західний. 3. Провідміняйте прикметники веселий, дружній, висока, сині. 4. Складіть словосполучення з поданими нижче іменниками, добираючи до них прикметники твердої і м'якої груп. Весна, дитина, вечір, небо, кошеня, село, море. 5. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З'ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня порівняння. Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий, довгий, далекий, дужий, швидкий, близький, тяжкий, товстий, здоровий, великий, високий, красивий. 6. Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені літери и чи і. Джерельн...й воді, тих... ночі, струнк...х юнаків, Степанов... зошити, чітк...мирозпорядженнями, глух...й кут, сторони...м людям, тьмян...ми очима, скрипуч...м голосом, тягуч...й думці, широк...х степів, рівненьк... стежки, природи...ми ресурсами, свіж...ми слідами, спостережлив...м оком, якнайширш... зв'язки, братов...м дітям, дрімуч... ліси, найкращ...ми побажаннями, цілющ...м зіллям, найкращ... люди, найнижч... береги. 7. Перепишіть, уставляючи в закінченнях прикметників пропущені літери и чи і. 1. Кожен буває велик... м бодай раз за життя (Леся Українка). 2. Я на вбог...м сумн...м перелозі буду сіять барвист... квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гірк... (Леся Українка). 3. Чим довше десь я мандрував країнами далек... ми, — частіше в пам'яті зринав вишнев...й сад і тих...й став, покрівлі хат з лелеками (І. Негода). 4.1 вставала тоді в дитяч...й уяві слава бойов...х козацьк...х походів, оживали грізн... січі, що колись точились на цій землі (І. Цюпа). 5. Зорі стояли тих... та прозор..., як перш... маки молод... (А. Малишко). 6. Свіж...й, вогк...й вітерець потяг з річки (М. Коцюбинський). 7. Червон..., жовтогаряч... й жовт... веселчин... смуги були так... ясн..., наче горіли тих...м полум'ям (І. Нечуй-Левицький). 8. В широк...м просторі губилось око (Леся Українка). 9. Невже я тільки порошина темна у вихорі скороминущ...х літ? (Л. Первомайський) 8. Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників. 1. Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішн...ю свіжістю (О. Гончар). 3. Гаряч...ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив'яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давн...ого козач…го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б' ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський). 9. Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі. 1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину заронили в (Тані) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. (Галя) переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз (Матуха) двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. (Черниш) сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу (Сергій) замислений профіль (О. Гончар). 8. У (Сергій) настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. (Андрій) думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, (Зінька) змучене й зраділе обличчя (А Головко). 10. Випишіть прикметники з іменниками. Визначте розряд прикметників, поясніть свою думку. Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній! Цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним світосприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростали Поети й композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя. Спить натруджене село, тільки у нашій хаті допізна поблимкує вогник. Неньчина пам'ять дбайливо розсновує золоті ниті народної поезії, і дзвенять вони, немов струни бандури, живою мовою поколінь (В. Скуратпівський). 11. Запишіть складні прикметники, згрупувавши їх відповідно до правил написання. Науково / технічний, військово / зобов'язаний, культурно / освітній, українсько / російський, індо / європейський, світло / зелений, червоно / гарячий, темно / шоколадний, вельми / шановний, високо / авторитетний, три / кутний, договірно / правовий, екс / чемпіонський, суспільно / політичний, масово / політичний, професійно / кваліфікаційний, судово / експертний, сніжно / білий, північно / західний, вогне / небезпечний, вантажно / розвантажувальний, напів / шкіряний, довідково / інформаційний. 12. Від поданих слів утворіть складні прикметники, поясніть їхній правопис. Вагон, ремонтний; суспільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактичний; відомий на весь світ; зовнішня, політика; віце, адміральський; продуктовий, промисловий; багато, раз; синій, блакитний; кислуватий, солоний; мало, знайомий; східні, слов'яни; шість, поверх; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний; народна, поезія. 13. Перепишіть, розкриваючи дужки і де треба вставляючи дефіс. І. 1. Мій синочок (синьо) окий у колисці усміхається мені (В. Сосюра). 2. Страшно (безсило) малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! (Б. Олійник) 3. Не знав, не знав звіздар (гостро) бородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є антивіки (Л. Костенко). 4. Заходило сонце, мінилося барвами небо — то (жовто) гарячими, то (густо) червоними, то просинюватими (Гр. Тютюнник). 5. (Червоно) боким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий (М. Рильський). 6. Над водою пропливало легеньке (біло) сніжне павутиння (Ю. Збанацький). 7. В'яже осінь ліси перевеслами (бурштиново) (коралово) жовтими (Н. Забіла). 8. Чудовий килим опалого листя осики то спалахує (криваво) червоним і малиновим кольором, то вилискує (ніжно) рожевим, (світло) жовтим, оранжевим (Ю. Збанацький). 9. Скелі над берегом здавались ще більш нерухомими проти (вічно) живого, (вічно) рухомого моря (Леся Українка). II. 1. Я тебе стрічаю ранком, слово котиться в розмову, дорога моя слов'янко, (чорно) брова, (каро) ока (В. Крищенко). 2. Вона заспівала (сумну) сумну пісню на прощання (І. Нечуй-Левицький). 3. Величезні шалені хвилі, часто завбільшки з (три), (чотири) поверховий будинок, носяться морськими просторами (В. Мезенцев). 4. І тече твій погляд (темно) синій, як вітер в затінку небес (М. Вінграновський). 5. Підходили до Ми-колчиної (напів) згорілої хати (М. Вінграновський). 6. (Фольклорно) (літо) писна традиція Русі відзначається настороженим ставленням до Олега (М. Слабошпицький). 7. Скляні стінки акваріума здатні пропускати (ультра) фіолетове світло для фотографування (В. Мезенцев). 8. Софіївських озер перлисті роси й домів (три) поверхові хмарочоси (І. Драч). 9. Планувалось (широко) масштабне будівництво земських шкіл, лікарень, доріг, (кінно) поштових станцій, дільниць (поштово) (теле) графного зв'язку (І. Захаров). 14. Від поданих іменників утворіть прикметники, поясніть їхній правопис. Привіт, глибина, правда, розмова, буряк, голова, книжка, стіна, сонце, зірка, слово, корова, ведмідь, зло, голос, старанність, нога, велич, хвіст, гілля, хата, ледар, земля. 15. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть правопис прикметників. 1. Старий січовик натхнув свою душу в молод. ..н...ку душу онука. 2. Та на них (дошках) не лежало нічого — пустіс...н...кі, голіс...н...кі, як та гола та дебела жердка. 3. Грицько скинув із спини торбину з сухарями, лихен...ку свитину та не кращ... чоботи. 4. Подмухав вітерець леген...кий, за слівцем шептав слівце; з рідних яблунь цвіт білен...кий обсипав мені лице. 5. Темна ніч, вітрець тих...с...н...кий зашумів у моїм вікні; дощик капає дрібн...с…н...кий, у серце падає мені (Панас Мирний). 16. Уставляючи, де потрібно, пропущені літери (н або нн), запишіть літера у дві колонки: а) ті, у яких подвоюється літера н; б) ті, у яких пишеться одна літера н. Поясніть правопис прикметників. Зверше...ий, безви...ий, качи...ий, мерзе...ий, глибоче...ий, змете...ний, кі...ий, нежда...ий, притама...ий, неподола...ий, неподола...ий, не оказаний, несказа...ий, єди...ий, проведе...ий, благое лове... ий, чаву...ий, мураши...ий, ра...ій. 17. Подані словосполучення замініть словосполученнями іменників з прикметниками, якщо така заміна можлива. Зразок: олівець батька — батьків олівець, вітер з півночі — північний вітер. Хвилі Дніпра, робота студента, командир дивізії, заповіт батька, твори Тичини, робота на заводі, клуб металістів, шабля зі сталі, стовп із дерева, загін із фронту, хвороба шлунку, завдання на рік, дні весни, листя берези, порядки школи, вулиці села, протест народу, привіт товариша, артист із Києва. 18. Виконайте морфологічний розбір прикметників у поданих реченнях. 1. Плаче тепер білим снігом мамина вишня в саду (Д. Луценко). 2. У ті вранішні години море було особливо ласкавим і ніжним (Ю. Збанацький). 3. Легкі тепловії лоскочуть покрите бронзовою смагою лице, і фіалкові васильки кивають тобі з узбіччя шляху як давньому знайомому, і перепели в нескошених житах ніби запрошують до степових криниць (І. Цюпа). 4. Добре, що маємо силу рідного отчого краю (А. Малишко). Назва: Вправи з української мови по темі "Прикметник". Для самостійної, контрольної роботи Рік видання: 2014 Кількість сторінок: 2 Формат файлу: .doc Розмір файлу: 0.02 mb Мова: українська Для контрольних та самостійних рбіт з української мови. ПРИКМЕТНИК 1. Розподілити прикметники за лексико-семантичними групами (якісні, відносні, присвійні) Піщаний берег, заячий слід, лисий чоловік, заяча душа, пухнасті сніжинки, кришталева совість, зміїна усмішка, вступний іспит, залізний плуг, залізний протест, солом’яний чуб, приємний вигляд, гнідий кінь, ведмежа шуба, ведмежа послуга, ведмежа голова, ніжний погляд, багатолюдний мітинг, блідо-голубе небо, Джерина хата, Чорне море, важка промисловість, кров’яний тиск, мідне обличчя, лебединий пух, лебедина пісня, лебедина вірність. 2. Визначити розряд прикметників І. 1. Сонячний промінь . 2. Малинова сукня. 3. Дужий хлопець. 4. Золота обручка. 5. Золота осінь. 6. Вересневий день. 7. Тітчин город. 8. Надійний товариш. 9. Степова трава. 10. Собачий холод. 11. Міцне коріння. 12. Українська література. 13. Вередливе дитя. 14. Мудрий порадник. 15. Джерельна вода. ІІ. 1. Довга дорога. 2. Морквяний сік. 3. Батькові слова. 4. Річковий вокзал. 5. Залізний цвях. 6. Степова пташка. 7. Рівний шлях. 8. Петрів зошит. 9. Залізна воля . 10. Вишневе варення. 11. Вишневі вуста.12. Західний вітер. 13. Синтаксична одиниця. 14. Чарівний голос. 15. Талановита співачка. ІІІ.1. Друкарський шрифт. 2. Вовчий апетит. 3. Ліричний герой. 4. Франкове слово. 5. Братова книжка. 6. Ворожий погляд.7. Ділова людина. 8. Батьківський комітет. 9. Оленчина рукавичка. 10. Собачий хвіст. 11. Гречана каша. 12. Ослина впертість. 13. Рожеві мрії. 14. Малиновий сік. 14. Дніпрові хвилі. 2. У котрому рядку всі подані у словосполученнях прикметники належать до одної групи за значенням (якісні, відносні чи присвійні)? 1.. Дерев'яний стіл, польова квітка, аматорський гурток, наукова стаття. 2. Сиве волосся, сива давнина, щедре сонце, чорненьке хлопченя. 3. Лисяча нора, батькова шапка, Маріїн годинник, ведмежа послуга. 3. Скільки в поданому реченні якісних прикметників? Коли весняний дощ скроплює сіру землю, вона молодшає, усміхається зеленою травою, соковитою корою, а вгорі між хмарами голубі балки яскравіють так, ніби вщерть залиті морем цвіту (Є. Гуцало). 4. Скільки в поданому тексті відносних прикметників? Поміж каскадами підгірних будиночків, з-поміж весняної набухлості ще темних садків де-не-де пробивається рожеве клубовиння: мигдаль цвіте. Цвіте ранньо, аж ніби протисезонно (Олесь Гончар). 5. Скільки в поданому тексті присвійних прикметників? В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів дома та м'яв мак до куті. Він був найстарший у сім'ї. (М. Коцюбинський). ФОРМИ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Розрізняємо такі форми якісних прикметників: Повна нестягнена (вживається в жіночому і середньому роді, а також в множині): добрая, молодая, срібнеє, повнії, синії. Повна стягнена (прикметники чол., жін. і середи, роду): добрий, добра, добре; красивий, красива, красиве. Коротка (прикметники чоловічого роду): зелен, повен, ясен, дрібен, рад. Короткі прикметники не відмінюються. Тестові завдання 1. У котрому рядку всі прикметники мають повну нестягнену форму? 1. Безмежний, безмежнеє, батьківський, материна, Олесина. 2. Прикордонний, солов'їне, дивовижен, історична, незабутнє. 3. Тонкая, зеленеє, буйнії, гордая, краснеє. 2. У котрому рядку прикметники мають коротку форму? 1. Тамарин, качиний, яблуневе, славен, кожен. 2. Свіже, щонайменш, орлій, історичний, Федорів. 3. Тещин, Михайлів, варт, Софіїн, жив. 3. У котрому рядку всі прикметники належать до твердої групи? 1. Синенькі, тоненькі, материнські, солом’яні, солов'їний. 2. Рання, вишнева, ведмежий, ближній, Аркадіїв. 3. Зелень, благословенне, кароокий, далекосхідний, українські. 4. У котрому рядку усі прикметники належать до м'якої групи? 1. Незабутній, осінній, древній, довгошиїй, дочірній. 2. Білолиця, круглолиця, довгошия, достатня, рання. 3. Історичний, батьківський, орлій, бадьорий, степовий. 5. У котрому реченні прикметник належить до твердої групи? 1. Безкрайні і дикі степи України (Щоголів). 2. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі (Нечуй-Левицький). 3. Ревучі хвилі Дніпра широкого (3 журналу). 6. У котрому рядку є складена форма вищого ступеня порівняння прикметника? 1. Глибший, більш мудріший, найповніший, дужчий. 2. Більш вразливий, менш досконалий, більш приємний, більш перспективний. 3. Найбільш темний, самий примхливий, менш добрий, радісніший. 7. У котрому рядку подано правильні форми вищого й найвищого ступеня порівняння прикметників. 1. Молодший, вороніший, найпереконливіший, дужчий, менш сильний. 2. Якнайвищий, вродливіший, більш ширший, найгуманніший, найбільш впливовіший. 3. Менш ефективний, вищий, вужчий, найтяжчий, найбільш складний. 8. У котрому рядку подано правильні форми вищого і найвищого ступеня. 1. Найнижчий, найбільш розумний, вагоміший, більш широкий, найвужчий. 2. Дорожчий, слабший, поважний, якнайкращий, більш досконалий. 3. Гучніший, довший, здоровенніший, самий добрий, вродливіший. Творення ступенів порівняння прикметників План 1. Поняття про розряди прикметників. Якісні ад’єктиви. 2. Вищий та найвищий ступені порівняння, їх творення. 3. Прикметники, що не утворюють ступенів порівняння. 1. Поняття про розряди прикметників. Якісні ад’єктиви За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи: якісні — називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодний — холодніший — най-холодніший, широкий — ширший — найширший, солодкий — солодший — найсолодший, чистий — чистіший — найчистіший; відносні — називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев 'яний будинок; присвійні — вказують на приналежність предмета людині (рідше —тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лелече гніздо. 2. Вищий та найвищий ступені порівняння, їх творення. 1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням: а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий. б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий. 2. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням: а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше. б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне. Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший. 3. Прикметники, що не утворюють ступенів порівняння Існують прикметники, які не утворюють ступенів порівняння. До них належать: 1) відносні прикметники – сталевий, оксамитовий, нічний, викладацький; 2) прикметники, що виражають абсолютну якість: сліпий, глухий, босий; 3) назви мастей тварин: буланий, зозулястий, вороний; 4) назви кольорів, що виникли в результаті зміни значення колишніх відносних прикметників: апельсиновий колір, салатовий відтінок; 5) прикметники з суфіксом здрібнілості: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, тонюсінький, легенький; 6) прикметники з суфіксами згрубілості -езн-, -енн-: величезний, довжелезний, товстенний; 7) прикметники з суфіксами неповного вияву ознаки -ав-, -уват-: білуватий, жовтавий; 8) прикметники з префіксом пре-: предобрий, прегарний; 9) прикметники з префіксами над-, за-, ультра-, які вказують на максимальний рівень вияву ознаки: надзвичайний, заширокий, ультрашвидкий; 10) прикметники з префіксом не-: недобрий, нешвидкий; 11) незмінювані прикметники іншомовного походження: бордо, беж; 12) більшість складних прикметників: жовто-зелений, сорокарічний. Типові порушення норми: 1) одночасне вживання простої та складеної форм ступенів порівняння: більш точніше замість точніше, найменш уважніший замість найменш уважний. 2) утворення найвищого ступеня порівняння за допомогою слова самий: самий поганий замість найгірший, самий кращий замість найкращий. 3) поєднання порівнянь із прикметниками вищого ступеня у формі родового відмінка без прийменника на взірець російської мови: краще всього, старший мене, глибший інших. Іноді можна почути разючий покруч: “У зайця задні ноги довше передніх”, “Він старанніше інших студентів своєї групи”, що виникає внаслідок поєднання прислівникової форми з родовим відмінком означуваного слова. Пригадаймо, що вищий ступінь порівняння прикметників звичайно вимагає після себе прийменників від, за, над, проти з відповідними відмінками або сполучників як, ніж. Тому треба казати: “задні ноги довші, ніж (як або за) передні”, “довші проти (від) передніх”, “старанніший за (від або проти) інших студентів”, “старанніший, ніж (як) інші студенти”, “краще над (за, ніж, як) усе”, “краще від усього”, “старший від (за, проти) мене”, “старший, ніж (як) я”, “глибший за (від, над, проти) інших”, “глибший, як (ніж) інші”. 4) використання форми вищого ступеня у значенні найвищого. У газетних публікаціях та й в усних виступах часто натрапляємо на вислови “зібралися кращі люди села”, “відзначимо головніші здобутки та надбання”, “проаналізуймо вірогідніші шляхи вирішення проблеми”. Загальновідомо, що форму вищого ступеня вживають тоді, коли щось порівнюють за певними ознаками: кращі за інших, головніші від інших, вірогідніші, ніж інші. Вищий ступінь порівняння прикметників не має значення, синонімічного із формою найвищого ступеня. Російське “высшая мера наказания” – це по-українському не вища, а “найвища міра покарання”; “высшее качество” – це не вища, а “найвища якість”; словосполучення “высшая аттестационная комиссия” треба б перекласти “найвища атестаційна комісія” і т. ін. Отож і в названих вище ситуаціях слід було сказати так: “зібралися найкращі люди села”, “відзначимо найголовніші здобутки та надбання”, “проаналізуймо найвірогідніші шляхи вирішення проблеми”. Практичні завдання Завдання 1. Утворіть ступені порівняння від прикметників короткий, вузький, низький, широкий, важкий, високий, гарний, товстий, дужий, дорогий, великий, малий, тугий, тихий, легкий, м’який, поганий. Завдання 2. Котрі з поданих прикметників утворюють ступені порівняння? Утворіть їх. Зимовий, важкий, навчальний, важливий, дорогий, сталевий, добрий, широкий, низький, гуманний, здоровенний, високий, військовий, цифровий, довгий, буланий, веселий, даремний, недобрий, глибокий, дужий, всесильний, щирий, залізний, білуватий, лаконічний, гіпсовий, токсичний, короткий, нешвидкий, лікарський, старезний, надчутливий, широчезний, сліпий, здібний. Завдання 3. Виправте помилки у словах і словосполученнях: найменьший, більш темніший колір, самий головний, зеленуватіший, саме головне, самий крайній, самий найкращий, саме важне, самий близький друг. Завдання 4. Відредагуйте речення: Я не міг повірити, що сама близька людина могла так підставити. Катя знала, що екзамен по фізиці все рівно буде самим тяжчим. Більш детальніша інформація при співбесіді. Хотя зовнішність тоже важлива, самим найголовним для мене є духовна близькість. Вона краща всіх. Відповідь мого бувшого однокласника була найбільш змістовнішою. До самого молодшого сина Мішеньки батьки відносяться більш поблажливіше, ніж до старших. У нас ціни нижчі базарних. Завдання 5. Утворіть присвійні прикметники від іменників: Шевченко, директор, декан, Петренко, кінь, Микола, Марія, Марійка, Юрій, Софія, сестра, мати, ведмідь, секретар, інженер, лисиця, віл, лебідь, бджола, вовк, заєць, Андрій, Ольга, донька, Надя, Надія, коваль, матуся, тітка, батько, Тетянка, Тетяна, Кайдаш, Антін, син, Олеся, Іра, Ірина, Софійка. Завдання 6. Вставте пропущену букву в прикметниках: природн…й, мужн…й, колоритн…й, вечірн…й, внутрішн…й, габаритн...й, автоматичн...й, всесвітн…й, городн…й, міжнародн...й, дальн…й, самобутн…й, свійськ...й, хатн…й, дорожн…й, самотн…й, дочірн…й, завтрашн…й, суботн…й, легендарн…й, зовнішн…й, придорожн…й, одноманітн...й, ефективн...й, сусідн…й, закономірн...й, нижн…й, нинішн…й, обідн…й, безпросвітн…й, освітн…й, лаконічн…й, пізн…й, подружн…й, непереможн…й, безпомічн…й, сьогоднішн…й, народн…й, теперішн…й, тодішн…й, торішн…й, тутешн…й, художн…й, безробітн...й. http://www.linguistika.com.ua/konspekti-urok-v/tvorennya-stupen-v-por-vnyannya-prikmetnik-v