ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ



1.    М’які приголосні д, т, з, с, ц, л, н та пом’якшені ж, ш, ч подовжуються перед Я, Ю, Є, І,
коли вони стоять між двома голосними:




Ø  в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни (крім родового множини):

знаряддя, знаряддям, на знарядді; життя, життю, у житті; мотуззя, у мотуззі; колосся, колоссю, у
колоссі; гілля, гіллю, на гіллі; знання, знанню, у знанні; збіжжя, збіжжю, у збіжжі; сторіччя,
сторіччю, у сторіччі; піддашшя, на піддашші.


 ! Але в Р. в. множини: знань, знарядь, сторіч, угідь.

 ! В назвах молодих істот ІV відміни подовження немає:
теля, щеня, козеня, порося.


Ø  в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (крім родового множини
на -ей):

суддя, судді, суддю, суддів; рілля, ріллі, ріллю, ріллею; Ілля, Іллі, Іллю, Іллею; стаття, статті,
статтею.


 ! (але в Р.в. множини – статей)



Ø  перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, якщо в називному
відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:

молодь – молоддю, мить – миттю, мазь – маззю, вісь – віссю, міць – міццю, сіль – сіллю, тінь –
тінню, подорож – подорожжю, ніч – ніччю, розкіш – розкішшю.


 ! Але: молодість – молодістю, повість – повістю



Ø  у похідних словах подовження між двома голосними зберігається:


життя – життєвий, життєвість, життєрадісний; суддя – суддівський, суддівство.



Ø  теперішній час дієслова лити (литися):


ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються


а також у похідних: виллю, наллю.


! Якщо м'який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: передмістя,
зап’ястя, тертя.[O1]


2.  Виникає подовжений приголосний чч в іменниках, утворених від прикметників на -цький:


донецький — Донеччина, німецький — Німеччина, турецький — Туреччина, гайдамацький – гайдамаччина.

Одна буква ч пишеться в іменнику Галичина.





3.  Наголошені (přízvučný) суфікси  -енн-, -анн-/-янн-:



Ø Які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості або можливість й неможливість дії:


височенний, здоровенний, силенний, невблаганний, недоторканний, нездійсненний, нездоланний,
незліченний, незрівнянний, непримиренний, несказанний, страшенний, численний, нескінченний.



Ø У прикметниках старослов’янського походження:
благословенний, блаженний, мерзенний, огненний, окаянний; священний, спасенний, а також
божественний.


 ! Буквосполучення нн зберігається в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників:
нездоланність, нездоланно, численність, численно тощо.



 ! Зверніть увагу на наголоси у словах та відмінність у значеннях   слів :


·  нескінчений (ще не закінчений) – нескінченний (ніколи не закінчується)

·  нездоланий (якого не подолали) – нездоланний (непереможний)

·  незлічений (не порахований) – незліченний (у дуже великій кількості) та ін.



Ø Н не подвоюється:


ð  в дієприкметниках: вивершений, вихований, зроблений, індустріалізований, поораний, сказаний,
спечений та ін.;


ð  у прикметниках на -ений, співвідносних з відповідними дієприкметниками з іншим наголосом:

варений (пор. дієприкметник варений), печений (пор. дієприкметник печений та ін.),


ð  а також у прикметниках, які не вказують на вищу міру якості: довгожданий, жаданий, навіжений,
скажений, шалений.

4.  Подвоєння букв у власних іншомовних назвах та похідних від них:


      Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абіссінія, Ассірія,
Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа, Дарданелли, Міссісіпі, Апенніни, Діккенс, Шиллер, Лонгфелло,
Торрічеллі, Кассандра, Одіссей, Філіппіни.


                  ! Немає подвоєння:

Гавана, Вашингтон, Касабланка, Бразилія, Гаїті, Едісон та ін.




5.  У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються:


колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, гуни, фін, інтермецо,
беладона і т.д.


Винятки: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, контрреволюція,
ірраціональний, сюрреалізм, імміграція (але еміграція, емігрант)




6.  В українізованих запозичених іменах букви звичайно не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип,
Агнеса, Інеса


! Але в деяких запозичених іменах подвоєння зберігається:

Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Алла, Інна, Ганна.




7.   Букви подвоюються на межі частин слова (префікс, суфікс, корінь і т.д.), якщо одна з них
кінчається, а друга починається на ту саму букву:


віддати (від + дати), беззвучний (без + звучний), законний (закон + ний), годинник (годин + ник),
розрісся (розріс + ся), піднісся (підніс + ся), піввідра (пів + відра);



складноскорочені слова: юннат (юний + натураліст), військкомат (військовий комісаріат)



8.  Подвоюються букви також у словах та похідних від них:
овва, ввесь, бовван, бовваніти, ссати, ссавець, лляний / льняний.

________________________________

 [O1]Написати по відмінах: 1, 2, 3