М’який знак Měkký znak [ ь ] Měkký znak se píše: 1. Po měkkých д, т, з, с, ц / дз, л, н na konci slova a slabiky вісь, ґедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, стілець; вузький, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба ! Zapamatujte si větu-pomůcku, slova ve které zahrnují všechna tato písmena: Де ти з’їси ці лини 2. Po měkkých souhláskách ve středu slabiky před o (spojení ьo): дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати 3. Ve slovech na příponu: -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, - сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, низький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько, по-французькому (по-французьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому (по-німецьки). zdrobněliny na: -енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький 4. Po měkké л před následující souhláskou. Je to jediná souhláska po které se píše ь před příponou -ськ- a -ченк(о), -чук, -чишин: їдальня, кільце, пальці, рибальство, спільник, полька; ковальський, сільський, польський; Михальченко, Михальчишин, Ковальчук; Porovnejte: панський, кухарський, Панченко atd. ! Výjimky - ь před následující souhláskou: різьбяр (і різьбар), тьмяний a všechny od nich odvozené ! Měkký znak nepíšeme po л ve spojích -лц-, -лч-, které pochází z -лк-: балка – балці, галка – галці, монголка – монголці, Наталка – Наталці, спілка – спілці, рибалка – рибалці. Pokud chybně použijeme ь v některých takových slovech, můžeme změnit jejich význam: галка (kavka)- галька (oblázek). ! Měkký znak nepíšeme po р na konci slabiky nebo slova: вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків ! Měkký znak nepíšeme po н před ж, ч, ш, щ a před sufixy -ств(о), -ськ(ий): інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. ALE: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити aj, odvozené od slov s ь v základu slova: бренькіт, донька, нянька. 5. V genitivu množného čísla substantiv 1) ženského rodu měkkého skloňování I. skloňovací třídy a 2) středního rodu na -нн(я), -ц(е) II. skloňovací třídy: друкарень, їдалень, крамниць, матриць, пісень, робітниць, стаєнь; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць. ! Měkký znak nepíšeme po ц na konce substantiv mužského rodu cizího původu: Галац, кварц, палац, паяц, Суец, шприц, a také v některých citoslovcích: бац, буц, гоц, клац. 6. Ve slovesných formách indikativu a imperativu: будить, будять, здається, косить, косять, коситься, робить, роблять, робиться, ходить, ходять; будь, будьте, винось, виносьте, виносься, кинь, киньте, стань, станьте, трать, тратьте.