LEKCE 2

                                    ČTENÍ A PSANÍ. DĚLENÍ SLOV.


                                    OPAKOVÁNÍ PŘEDCHOZÍHO UČIVA

1. Vyjmenujte ukrajinskou abecedu.


2. Čtěte následující písmena, přepište je do sešitu jako velká i jako malá.

Н, К, У, Я, Ґ, Щ, Ф, Х, С, П, М, Ц, З, Ь, Й, Ч, Ю, Ш, Б, Г, Ж, Ї, Е, Л, Є.


3. Přečtěte nahlas názvy oblastních center Ukrajiny a pak je seřad’te podle abecedy. Zapište
správné pořadí do sešitu.


Ки́їв, Хáрків, Запорíжжя, Донéцьк, Луцьк, Львів, У́жгород, Житóмир, Сýми, Дніпропетрóвськ, Полтáва,
Миколáїв, Херсóн, Тернóпіль, Чернівцí, Івáно-Франкíвськ, Рíвне, Кіровогрáд, Лугáнськ, Одéса,
Вíнниця, Черкáси, Чернíгів, Хмельни́цький.


4. Čtěte správně ukrajinsky.

бáба, бáтько, нéбо, земля́, нарóд, прощáння, áзбука, ім’я, дя́дько, ногá, юнáк, щáстя, стіл, шість,
Ки́їв, Украї́на, істóрія, їздá, прáця, друг, підлóга, метéлик, вчитель, олівéць, викладáч, тигр,
хліб, ніч, студéнт, дівчá, дочкá, бáтько, ми́ша, мýха, ли́стя, світ, вікнó, знання́, життя́,
сім’я́, пóле, óко, дитя́, школя́р, мотýзка, горá, рікá, мáти, ти́ждень, плóща, ніж, дзвін,
канíкули, доли́на, лось, дíвчина, хлóпець, ýчень, учени́ця, Ілля́, украї́нець, украї́нка, пюрé,
слон, жирáфа, селяни́н, селя́нка, лéбідь, брат, ворóта, студéнтка, нóжиці, товáриш, ключ, інженéр,
пóдруга, крéйда, дóшка, мíсто, земля́, óсінь, сорóчка, пíсня, є́дність, ніч, Мартíна, дочкá, ліс,
Дани́ло, друг, день, при́клад, Петрó, підрýчник, при́ятель, бáтько, водíй, онýк, Марти́н, суддя́,
шкóла, дýмка, жíнка, Микóла, дóля, перéклад, кáва, кімнáта, Пéтра, Мари́на, пóле, маля́, знання́,
вікнó, ли́стя, дівчá, університéт, мóре, слóво, дя́дько, порося́, обли́ччя, селó, дéрево, дитя́,
вітáння.


5. Odpovězte na otázky.

1) Kolik písmen má ukrajinská abeceda?

2) Používá se v ukrajinštině nějaký speciální znak? Jaký? K čemu slouží?

3) Co jsou jotovaná písmena, jak je čteme v různých pozicích?

4) K čemu slouží v ukrajinštině měkký znak?

5) Které písmeno (písmena) označují dvě hlásky?




                                    DĚLENÍ SLOV V UKRAJINŠTINĚ

Ø Zpravidla se slova, stejně jako v češtině, dělí po slabikách: бе-ре-за, но-га, го-ло-ва.

Ø Jednoslabičná slova se nerozdělují: стіл, дуб, яр

Ø Na konci řádku nenecháváme jednopísmenné slabiky: ака-ція, оси-ка, ірис, Оле-на.

Ø Slova se dělí tak, aby se nepřerušilo spojení souhlásky se samohláskou:


лис-тки

ли-стки

лист-ки

       си-ничка

       сини-чка

       синич-ка

               го-стрий

               гос-трий

               гост-рий

Ø Apostrof, měkký znak а Й neoddělujeme od předcházejícího písmene: об’-єднання, п’ять-ма,
польсь-кий/поль-ський, бай-ка.

Ø Zdvojené souhlásky lze rozdělovat: знан-ня, жит-тя, ніч-чю , осін-ній, від-дати.

Ø U složených slov nelze na konci řádku ponechat počáteční část kmene druhého slova, pokud netvoří
slabiku: багато-ступі́нчастий (nikoli багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний
(nikoli восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (nikoli далекос-хі́дний).

Ø Spřežky дз, дж se nerozdělují:  ґу-дзик, хо-джу;

Ø Nedělí se jednoslabičné části složených zkratkových slov: пед-інститут; zejména pak nelze
rozdělovat iniciálové abreviatury: НАН, AEС, МАГАТЕ

                                Technická pravidla pro dělení slov


Ø  Nelze oddělovat příjmení od iniciál nebo jiných zkratkových slov, s nimiž se pojí:
Т. Г. Шевче́нко (nikoli Т. Г. // Шевче́нко), гр. Іване́нко (nikoli гр. // Іване́нко), акад. (доц.,
проф.) Гончаре́нко (nikoli акад. (доц., проф.) // Гончаре́нко).

Ø  Pokud jsou jména, tituly apod. rozepsány celým slovem, pak lze příjmení oddělit: Тара́с
Григо́рович Шевче́нко і Тара́с // Григо́рович Шевче́нко, акаде́мік // Іван Петренко atd.

Ø  Nelze rozdělovat zkrácené názvy jednotek od číslic, k nimž se váží: 1917 р. (nikoli 1917 // р.),
150 га (nikoli 150 // га), 20 см³ nebo 20 куб. см (nikoli 20 // см³ nebo 20 // куб. см).

Ø  Pokud jsou názvy jednotek rozepsané celým slovem, pak je lze oddělit: 1917 // рік, 150 //
гекта́рів.

Ø  Gramatické koncovky spojené s číslicemi spojovníkem nelze oddělovat a psát na dalším řádku: 2-й
(nikoli 2- // й), 4-го (nikoli 4- // го), 10-му (nikoli 10- // му).

Ø  Nelze dělit konvenční (grafické) zkratky typu вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во apod.

Ø  Na další řádek nelze přenášet interpunkční znaménka (kromě pomlčky), závorky nebo uvozovky, jež
ukončují předchozí řádek, ani na konci předchozího řádku nechat otevřenou závorku či uvozovky.



                                     Označení přízvuku  (  ́ )

Přízvuk se v ukrajinských textech zpravidla označuje pouze u málo známých slov a dále tehdy, pokud
může být dané slovo užito se dvěma přízvuky, kdy přízvuk plní roli diferenční, tj. podle místa ve
slovu mění jeho význam: Ми схо́дили на гору X Ми сходи́ли на гору та повернулися додому ще завидна;
Обра́зи (od slovesa обража́ти), о́брази (umělecké, literární), образи́ (ikony).


5. Následující slova rozdělte všemi možnými způsoby – naznačte rozdělovníkem.

Столи, столики, столяр, олівець, олівці, річка, зошит, календар, степи, допомога, дозволити,
околиця, водоспад, вікно, чеський, знання, журавель, кандидат, професор, ім’я, Дмитро, Юрій.


6. Přepište do sešitu následující slova. Dbejte na správnost napojování písmen.

1) лу ла ол ул лі ил лан млин мило Ліна малина лимон;

2) са сі ос ус сли ліс лис сон сова слива слон сосна Сава Суми Слава;

3)ка ко ук ок ік клу мак сік коса клас коло вінок каса кіно ліки;

4) па пі о пуп плис пі суп пила лапа піна липа пісні співи павук;

5) ур рі ро ар оро при рак рука рік ріпа курка просо ранок ірис;

6) ата ото уту іт ти там тато лото торт літак тісто танк котик нитка;

7) зо за зі зе коза віз зорі зірка зерно озеро зима звірі казка мороз;

8) ть нь ль сь льо зьо лось кінь день пень сіль льон пеньок синька;

9) бі бу ба бе би біб зуб баба бук балка буква верба береза булка;

10) гум гра гриб граб голуб Галина Ігор Богдан огірок гарбуз голка;

11) ґанок аґрус ґелґіт ґава Ґватемала обґрунтування зґвалтувати;

12) хо ох ха ах хі іх ух хор мох холод вухо хліб хата горіх птахи хмара;

13) ял як яс яб ян ям ля ся ряд явір якір яма ялинка олія ряд дядько;

14) жук жито вуж лижі ожина жаба журавель коржик урожай журнал;

15) шум шуба школа каша шашки миша мішок пташка ромашка кішка;

16) цап цирк цукор цех цегла танці місяць сцена палець цибуля ножиці;

17) юнак юшка юрта бігаю Юля Юра Юстина Юхим ключ людина;

18) єнот миє сіє малює синє літнє пізнє приємно радіє заєць Єва;

19) щука щітка лящ кущ борщ дощик щеглик ящірка щедро хрущ;

20) фазан фото шафа вафлі алфавіт флот ліфт фіалка Федір портфель;

21) дзвін дзьоб дзвоник дзвіночки дзеркало кукурудза дзенькає;

22) джміль джерело ходжу сиджу бджоли Джеря.