Їжа, сім’я та Реформація: від родинного портрету до застілля в мистецтві ранньомодерних Нідерландів

DEMCHUK, Stefaniia. Їжа, сім’я та Реформація: від родинного портрету до застілля в мистецтві ранньомодерних Нідерландів. Ukrainian Historical Review. Lviv: Ukrainian Catholic University, 2023, Vol. 2, č. 2023, s. 61-80, 19 s. ISSN 2786-717X. Dostupné z: https://dx.doi.org/10.47632/2786-717X-2023-2-61-80.

Základní údaje

Originální název

Їжа, сім’я та Реформація: від родинного портрету до застілля в мистецтві ранньомодерних Нідерландів

Název anglicky

Food, Family, and the Reformation: From Family to Banquet Portrait in the Art of Early Modern Netherlands

Autoři

DEMCHUK, Stefaniia

Vydání

Ukrainian Historical Review, Lviv, Ukrainian Catholic University, 2023, 2786-717X

---

Další údaje

Jazyk

ukrajinština

Typ výsledku

Článek v odborném periodiku

Obor

60400 6.4 Arts

Stát vydavatele

Ukrajina

Utajení

není předmětem státního či obchodního tajemství

Odkazy

URL

Organizační jednotka

Filozofická fakulta

DOI

http://dx.doi.org/10.47632/2786-717X-2023-2-61-80

Klíčová slova anglicky

family portrait, the Reformation, the Humanism, Food, Banquet, the Netherlands

Příznaky

Recenzováno

---

Anotace

V originále

Поява в Нідерландах традиції художнього зображення родинного застілля сягає 1530-х рр. Метою цього дослідження є з’ясувати витоки нового типу портрету та пояснити зміни, які призвели до художніх новацій. Джерель-ну базу становлять родинні портрети з колекцій світових музеїв, кулінарні книги, трактати ідеологів Гуманізму та Реформації. До питань, пов’язаних із застільними портретами, зверталися в різний час Марґарет Салліван, Волтер Ґібсон, Клаудія Ґольдстайн та інші. На їхню думку, портрети роди-ни за столом відповідали протестантській етиці (Салліван) та соціальним нормам (Ґібсон, Ґольдстайн). Такі портрети мали закріпити статус родини та створити бажаний образ для нащадків. Застосовано методи іконогра-фічного й іконологічного аналізу за Ервіном Панофським, який пропонував трактувати іконографічні зміни як симптоми глибших перетворень у су-спільстві. Наукова новизна визначається кореляцією між зображеннями їжі на портретах і реальними рекомендаціями тогочасних кулінарних книг. Застільний портрет поєднав у собі елементи двох жанрів. Якщо компо-зиційний поділ на «жіночу» і «чоловічу» половину зображення веде свій початок від богомільних девоційних портретів XV ст., то вплив марійних сюжетів, а також репрезентацій біблійних сюжетів, як-от шлюбу в Кані й Тайної вече- рі, маркують водночас спадкоємність художньої традиції та соціальні зміни, що полягали в підвищенні престижу родинного життя і появі необхідності експонувати його. На зміну більш прагматичному середньовічному трактуванню родини як засобу контролю над гріховними бажаннями та толерованого Церквою біологічного відтворення приходить ренесансний ідеал гармонійної родини, об’єднаної емпатією. Замість сакрального простору девоційного портрету члени родини є у просторі приватного помешкання.

Anglicky

The emergence of a tradition of artistic depiction of a family banquet in the Netherlands dates back to the 1530s. This research aims to clarify the origins of a new type of portrait and explain the changes that led to artistic innovations. The source base consists of family portraits from the collections of world museums, cookbooks, and treatises of the ideologists of Humanism and the Reformation. Scholars such as Margaret Sullivan, Walter Gibson, Claudia Goldstein, and others have previously addressed the topic of family banquet pieces. In their opinion, portraits of the family at the table corresponded to the Protestant ethic (Sullivan) and social norms (Gibson, Goldstein). Such portraits were intended to strengthen the family’s status and create the desired image for descendants. During the study were used the iconographic and iconological analysis methods of Erwin Panofsky, who suggested interpreting iconographic shifts as symptoms of more profound transformations in society. The scholarly novelty is determined by the correlation between food images in portraits and that time cookbooks’ real recommendations. Banquet portrait combined elements of two genres. While the compositional division into the “female” and “male” halves of the image originates from the 15th century devotional portraits, the influence of Marian subjects, as well as representations of biblical scenes, such as the marriage at Cana and the Last Supper, simultaneously mark the continuity of the artistic tradition and social changes, which consisted in increasing the prestige of family life and the emergence of the need to demonstrate it. The more pragmatic medieval interpretation of the family as an instrument of controlling sinful desires and biological reproduction tolerated by the Church is replaced by the Renaissance ideal of a harmonious family united by empathy.