J 2023

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПОЛІКОМУНІКАТИВНОЇ ЕМПАТІЇ ЯК СКЛАДОВИХ ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

РОТКО, Ольга a Yevhenii KLOPOTA

Základní údaje

Originální název

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПОЛІКОМУНІКАТИВНОЇ ЕМПАТІЇ ЯК СКЛАДОВИХ ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Název česky

STUDIUM EMOČNÍ INTELIGENCE A POLYKOMUNIKAČNÍ EMPATIE JAKO SOUČÁSTI OSOBNÍ PŘIPRAVENOSTI BUDOUCÍCH UČITELŮ PRÁCE V INKLUZIVNÍM VZDĚLÁVACÍM PROSTORU

Název anglicky

RESEARCH OF EMOTIONAL INTELLIGENCE AND MULTICOMMUNICATIVE EMPATHY AS COMPONENTS OF PERSONAL READINESS OF FUTURE TEACHERS TO WORK IN INCLUSIVE EDUCATIONAL SPACE

Autoři

РОТКО, Ольга (804 Ukrajina) a Yevhenii KLOPOTA (804 Ukrajina, domácí)

Vydání

Scientific journal of the National Pedagogical Dragomanov University, Publishing House of Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, 2023, 2707-8450

Další údaje

Jazyk

ukrajinština

Typ výsledku

Článek v odborném periodiku

Obor

50302 Education, special

Stát vydavatele

Ukrajina

Utajení

není předmětem státního či obchodního tajemství

Odkazy

Kód RIV

RIV/00216224:14410/23:00133417

Organizační jednotka

Pedagogická fakulta

DOI

Klíčová slova česky

budoucí učitel, připravenost pracovat v inkluzivním vzdělávacím prostoru, osobnostní připravenost, emoční inteligence, složky emoční inteligence, empatie

Klíčová slova anglicky

future teacher; readiness to work in an inclusive educational space; personal readiness; emotional intelligence; components of emotional intelligence; empathy

Příznaky

Mezinárodní význam, Recenzováno
Změněno: 20. 2. 2024 13:08, Mgr. Daniela Marcollová

Anotace

ORIG EN

V originále

У статті окреслено сутність особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі та забезпечення її якості. Емоційний інтелект та емпатію визначено складовими особистісної готовності. Проаналізовано результати дослідження емоційного інтелекту та полікомунікативної емпатії, як компонентів особистісної готовності. Означено складові емоційного інтелекту, зокрема емоційна проінформованість, керування своїми емоціями, самомотивація, емпатія та розпізнавання емоцій інших людей. Підкреслено важливість його розвитку для майбутніх педагогічних працівників в умовах інклюзивного навчання. Описано особливості рівнів прояву парціального емоційного інтелекту, виявлених в учасників дослідження. Окрім того, більш детально описано прояв емпатії як шкали емоційного інтелекту на основі аналізу результатів діагностики рівня полікомунікативної емпатії за визначеними методикою шкалами: прояв емпатії до батьків, до тварин, до людей похилого віку, до дітей, до героїв художніх творів та до незнайомих або малознайомих людей. Описано особливості рівневого вияву емпатійності у респондентів. Методидослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація та узагальнення результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень); емпіричні (методики «Діагностика «емоційного інтелекту» (Н. Хол) та «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії»). Зміст методик, а саме складові, за якими досліджується явище, дають змогу оцінити здатність майбутніх педагогів розуміти оточуючих, що виражається в емоціях, та керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень. В дослідженні взяли участь 365 студентів педагогічних спеціальностей («Початкова освіта», «Середня освіта» та «Спеціальна освіта») з 16 закладів вищої освіти України. За результатами проведеного дослідження у респондентів було зафіксовано переважання середнього рівня, що, зважаючи на тематику наших наукових пошуків, вважаємо позитивною тенденцією. Окреслено висновки та сформовано перспективи подальших наукових досліджень, зокрема розробку програми тренінгових занять з формування особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі

Anglicky

The article outlines the essence of personal readiness of future teachers to work in an inclusive educational space and ensure its quality. Emotional intelligence and empathy are defined by the components of personal readiness. The results of the study of emotional intelligence and multicommunicative empathy as components of personal readiness, in particular components of emotional intelligence, are analyzed: emotional awareness, management of one’s emotions, self-motivation, empathy and recognition of other people’s emotions, as well as the importance of its development for future pedagogical workers, in particular in the conditions of inclusive education. The importance of its development for future teachers in inclusive education is emphasized. The features of the manifestation of high, medium and low levels of partial emotional intelligence revealed in the participants under study are described. In addition, the manifestation of empathy as a scale of emotional intelligence is described in more detail on the basis of the analysis of the results of the diagnosis of the level of multicommunicative empathy according to the scales defined by the methodology: the manifestation of empathy towards parents, animals, elderly people, children, characters of works of art and towards strangers or unfamiliar people. The peculiarities of the manifestation of empathy according to the very high, high, medium, low and very low levels found in the respondents are described. Research methods: theoretical (analysis, systematization and generalization of research results); empirical (methods “Diagnostics of “emotional intelligence” (N. Hall) and “Diagnostics of the level of polycommunicative empathy”). The content of the methods, namely the components of the phenomenon studied, make it possible to assess the ability of future teachers to understand others, expressed in emotions, and manage the emotional sphere on the basis of decision-making. The study involved 365 students of pedagogical specialties (“Primary Education”, “Secondary Education” and “Special Education”) from 16 higher education institutions of Ukraine. Conclusions. According to the specified methods, the predominance of the average level was recorded, which, taking into account the subject of our scientific research, we consider a positive trend. Conclusions have been outlined and prospects for further scientific research have been formed